Жити, не відволікаючись: чому ми втрачаємо увагу?

«Я намагався жити, але відволікся» – гасло нашої доби. Криза втрати концентрації справжня і потребує негайних дій».

«Якщо ви не здатні утримувати увагу протягом тривалого часу, то не досягнете бажаного. Ви хочете почитати книжку, але вас постійно відволікають сповіщення і параноїдальне бажання перевірити соціальні мережі. Ви хочете побути кілька годин із дитиною, але раз по раз тривожно переглядаєте електронну пошту: чи немає повідомлень від боса. Ви хочете заснувати власну компанію, але ваше життя розчиняється в тумані постів на фейсбук, від яких вам заздрісно й лячно. (...) Якщо так триває місяцями й роками, ви втрачаєте здатність зрозуміти, хто ви й чого прагнете. Ви губитесь у власному житті».

Йоган Гарі «Мистецтво зосереджуватися»

Нині ми втрачаємо здатність бути присутніми та маємо проблему з зосередженістю. В цьому звикли звинувачувати телефон та власну недисциплінованість, але причина криється значно глибше. І в ній варто розібратися, адже неуважне життя – це не повноцінне життя. Телефон – річ, яка нейтралізує щемливе відчуття порожнечі.

Коли послаблюється увага, втрачається здатність розв'язувати завдання, а їх перед людиною в сучасному світі постає чимало. Щоб виокремити реальні серйозні проблеми з-поміж нав’язаних, потрібно довго зосереджуватися. І перш ніж прямувати до мети, потрібно вирішити проблему з увагою, а її у нас постійно крадуть.

Якщо ви ще досі не зрозуміли в чому причини порушень концентрації уваги у дорослих та дітей, пропонуємо вам коротко ознайомитися зі змістом книги Йогана Гарі «Мистецтво зосереджуватися».

«Що більше інформації вливати, то менше часу люди здатні зосередитися на будь-якій окремій частині (…). Саме збільшення обсягів інформації створює враження, що світ прискорюється (…). Нас дедалі більше тягне на поверхневий рівень». Особистості для розвитку потрібна глибина мислення, яка потребує енергії, тривалості, відданості. Якщо не спинитися, суспільство житиме в умовах неспроможності протидіяти маніпуляціям, дедалі більше перебуватиме в комп’ютерах, і ним дедалі більше маніпулюватимуть. Суть в тому, щоб не споживати ту ж інформацію, що й усі, і не думати про те саме, що й усі.

Йоган Гарі вказує на необхідність читати. Адже занепад книгочитання є симптомом атрофованої уваги, та й частково її причиною. Глибока форма уваги так стрімко занепадає, а це веде до того, що стає дедалі менше людей спроможних глибоко мислити. Якщо ви читаєте багато романів, то умовно перебуваєте у різних соціальних ситуаціях, розвивається здатність краще розуміти інших людей у реальному житті, ви тренуєте власну емпатію, що є чи не найціннішою формою уваги. При цьому перевага надається романам, бо нонфікшн зовсім не розвиває емпатію.

До речі, дослідження зі швидкого читання показали, що люди мають граничну швидкість з поглинання інформації. Тому, ті, хто читає швидко, текст розуміють поверхнево. «Повільність підживлює увагу, а швидкість розхитує».

Блукання думок, яке може видатися марною тратою часу, насправді народжує нові зв’язки у мозку – з’являються нові креативні ідеї. Що більше ви дозволяєте собі блукати думками, то краще визначаєте шлях до цілей, виробляєте творчий підхід і ухвалюєте виважені довгочасні рішення.

«Творчість – це не витворення нових ідей, що випливають із мозку. Це формування нової асоціації між двома вже наявними в ньому ідеями». Мозок формує нові зв’язки з того, що ви почули, побачили та дізналися. Маючи вільний час без подразників, що відвертають увагу, ви автоматично обдумуєте все, що поглинув ваш розум, і мозок починає по-новому вибудовувати зв’язки. Усе це відбувається несвідомо, проте саме так «виринають нові ідеї, і раптом дві думки, які ви геть не пов’язували між собою, поєднуються». Народжується нова ідея. Проте, якщо більшу частину роботи ви перемикаєтесь і виправляєте помилки, мозку бракує можливостей, щоб проводити асоціативні зв’язки з новими місцями і виробляти по-справжньому оригінальні й креативні думки. Це одна зі складових потрійної шкоди перемикання, і автор називає її «відтік креативності».

«Ефект лажі» – виникає при перемиканні з одного завдання на інше. Мозок здатний помилятися, тим паче, повертаючись до попереднього завдання, змушений згадувати на чому він зупинився замість того, щоб присвячувати час глибокому осмисленню.

«Ефект ціни перемикання», третя складова, – це коли падає продуктивність, сповільнюється робота, яку б ми могли зробити швидше, якби не відволікались на паралельні завдання. Цими паралельними завданнями є звичайна перевірка чатів, месенджерів, а також соціальні мережі.

Розпорошення уваги коштує нам набагато більше часу, ніж фактично ми фіксуємо. Навколо нас – «ідеальний шторм когнітивної деградації через подразники, що нас відволікають». До того ж дослідили, що пророблене запам’ятовується краще при виконанні одного завдання. «Вочевидь, річ у тому, що концентрація досвіду в спогади потребує ментального простору та енергії, тож, витрачаючи енергію на перемикання, запам’ятовуєш і засвоюєш менше».

Стан потоку – справжня і глибока форма людської уваги. Вченим Мігаєм Чиксентмігаєм доведено: що частіше він виникає, то краще людина почувається. Мігай першим просував ідею «позитивної психології», щоб ми зосереджувалися на тому, заради чого варто жити.

Три основні умови досягнення стану потоку:

1) чітко визначити мету і не відволікатися на інші цілі, доки не досягнете обраного; стан потоку виникає тільки за умови однозначності; ви робите щось одне; спрямування всієї мозкової потужності на одну місію;

2) виконувати значущу для себе справу; мозок призначений для того, щоб приділяти увагу важливому; увага розсіюється тоді, коли ми концентруємося на тому, що для нас не має значення;

3) корисно робити щось на межі своїх можливостей, але не перевершувати їх; мають бути вершини трішки важчі за вже подолані, щоб увійти у стан потоку, а не завалитися у автоматизм або страх у випадку надскладного.

На сторінках книги описана теорія Скінера про те, що живих істот можна привчити прагнути винагород. Вона й лежить в основі сучасних технологій і домінує в нашому оточенні. Теорія Мігая  Чиксентмігая полягає в тому, що в середині нас – сила, що дає змогу надовго зосереджуватися і насолоджуватися. Вона й робить нас щасливими і здоровими.

Сон має бути повноцінним. Ознака дефіциту сну – неспроможність зосереджувати увагу. Про це детально описано в книзі: шкода недосипання, дія кофеїну, кока-коли, рет-булу тощо. «Під час сну у нас відбувається ремонт», – каже Роксана Пічард, дослідниця порушень сну, – адже мозок очищається від токсинів, щоб могти концентруватися».

Також не можна упускати харчування, адже це пальне для мозку. Варто обирати продукти, звертаючи увагу на їх поживність та натуральність. Дітям варто забезпечувати якісний сніданок з нормальної їжі, адже дитячий мозок швидко відгукується на позитивні зміни.

До речі, і проблеми з грошима погано впливають на концентрацію уваги. Фінансова стабільність навіть у мінімальній сумі знижує рівень стресу, удосконалює стійкість уваги, оскільки усуває одну з причин гіпернастороженості.

Причиною неуважності у дитини може бути психологічна травма, а також: довколишні умови, хаос у середовищі, високий рівень стресу. Коли діти засмучуються або сердяться, їх потрібно заспокоювати і підбадьорювати. Якщо батьки зазнають стресу, їм дуже тяжко забезпечити дітям сприятливі умови.

Фізична активність у дітей дозволяє мозку утворювати нові зв’язки, що відповідають за саморегуляцію та виконавчі функції, а у вільній грі з іншими дітьми вони вчаться вибудовувати соціальні зв’язки та сприймати те, що інші теж мають свої потреби і бажання. Розвиваються творчість і уява, соціальні навички, жвавість. Важливо, щоб гру вигадували та контролювали самі діти, а не дорослі. Важливо дозволити робити це дітям без участі дорослого. Тоді під час гри формується мотивація та відчуття майстерності, впевненість в тому, що я вмію щось робити добре. Це базова психологічна потреба людини.

Автор радить прибрати те, що відволікає, натомість додати джерела стану потоку, і дає орієнтири на поліпшену увагу: однозадачність, читання книг, блукання думками, більше сну.

У книзі наведені цитати провідних спеціалістів із нейробіології, професорів, які займаються дослідженням впливу переривання, фахівців із досліджень сили волі та порушень сну, науковців, які вивчають вплив читання на нашу свідомість, професорів психології, програмістів, які розкривають суть шкідливих впливів соціальних мереж, працівників Кремнієвої долини. Окрім того, підібрані пропозиції та варіанти вирішення проблеми надмірного використання гаджетів від іт-спеціалістів, професорів охорони здоров’я та автора книги зокрема.

Гарі Й. Мистецтво зосереджуватись = stolen focus : як у нас украли увагу / Й. Гарі ; [пер. з англ. Ю. Кузьменко]. – Київ : Лабораторія, 2022. – 296 с.