Рецензія Наталії Каліш на книгу «Стражниця Сонця» Маї Люнде

Щаслива знахідка в улюбленій бібліотеці! Красива (й дорога) "Стражниця Сонця" в шикарному виданні від ВСЛ. Друга книга від Маї Люнде з ілюстраціями Лізи Айсато, в перекладі улюбленої Наталі Іваничук. Першою була "Снігова сестричка", така ж чудова і містична.

От ви читали підліткову антиутопію? Я б саме так визначила жанр "Стражниці Сонця". Вона направду для читачів будь-якого віку. Ми читали з 12-річним сином і нам цікаво було однаковою мірою.

Уявіть світ без Сонця. Небо затягнуте хмарами, постійна мжичка й холод, під ногами калюжі. Немає змін пір року, немає дня й ночі. Дітям немає смислу ходити в школу, тому її закрили, вони практично не ростуть без Сонця і без належного повноцінного харчування. Постійно похмуро й депресивно. Чи є люди за межами описаного селища ми не дізнаємося до кінця книжки. Всі жителі вічно змоклі, змерзлі й сумні, немає сухих дров щоб зігрітися.

Виживання селища залежить від дідуся головної героїні Лілеї. Він начебто вирощує невелику кількість овочів, фруктів та ярини у своїй теплиці, у яку нікого не пускає. Лілея мешкає лише з дідусем, дорослішає, у неї виникають запитання, та вона не сміє їх задати. Дівчинка росте без виявів любові й ласки, без таких потрібних їй обіймів. На горищі перебирає речі бабусі, тата, гербарій мами. Вона ледве пам'ятає маму і сонце. Очевидно, що раніше світ був не таким і Лілея мріє про весну з її яскравою зеленню, буйним цвітом!

Одного разу Лілея понесла дідусеві перекуску, яку він забув вдома. Звісно, теплиця виявилася занедбаною, там насилу можна було відшукати кілька зів'ялих корінців. Теплиця межувала з лісом і приховувала стежку, яка вивела Лілею до розколини у скелі. А за нею - дивовижна долина, тепла, яскрава, сповнена пахощів живого саду, у якому дерева водночас цвітуть і плодоносять. Тут є все і в достатній кількості. Саме звідси дідусь раз на три дні приносить кошик усякої городини, але заходити в долину він не сміє, кошик йому збирає й залишає біля розколини Хлопчик. В його обов'язки входить також кілька разів на день відкривати браму, за якою сховане Сонце на прив'язі.

Цією історією хочеться ділитися, обговорювати її, що ми й робили з сином. Тут багато сенсів про сімейні цінності, про крихкість цього світу. У Лілеї й Хлопчика будуть фантастичні пригоди, адже й світ, у якому вони живуть, фантастичний. Обіцяємо вам щасливий фінал.

Рецензент: Наталія Каліш, вчителька та блогерка

Люнде М. Стражниця Сонця : [для мол. та серед. шк. віку] / М. Люнде ; іл. Л. Айсато ; пер. з норвез. Н. Іваничук. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2022. – 199 с. : іл.

  Із конкурсу рецензій на книгу, який провела Волинська обласна бібліотека для юнацтва спільно з Управлінням соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Луцької міської ради, Департаментом молоді та спорту Луцької міської ради, ВОНАхаб, ВОНАхаб.Луцьк та Департаментом освіти Луцької міської ради. 04 жовтня 2024 р. Детальніше про конкурс за посиланням: https://voub-vidkruy.blogspot.com/2024/10/blog-post_21.html